Автопоїлки для свійської птиці

виготовлені з високоякісного пластику, який призначений для використання в постійному контакті з водою та стійкий до впливу ультрафіолетового випромінювання.

Автопоїлки бувають різної форми та ємності, застосовуються для різних видів свійської птиці (кури-несашки, бройлери, перепелу, індички, качки, гуски, фазани, цесарки тощо).

У нашому інтернет-магазині Ви можете вибрати дійсно якісний товар від відомих світових виробників (Kerbl, Novital, River) за доступними цінами

Автопоїлки для птиці

Вода для птиці потрібна щодня, а її якість впливає на апетит, травлення, приріст і несучість. У відкритій ємністі вода швидко псується: у лоток потрапляє пір'я, підстилка, корм та бруд з лап. Автопоїлка тримає запас у закритому резервуарі й підтримує рівень у мисці, тому господарю рідше доводиться міняти воду.

Такий поїльник має сенс у брудері, курятнику, клітці, вольєрі, літньому загоні та на фермі. Вибір залежить від поголів'я, віку птахів, місця встановлення й того, як часто ви можете перевіряти залишок води. На цій сторінці є резервуарні вакуумні моделі, системи з поплавцевим регулюванням і дзвінкові поїлки, які підключають до водогону або бака. Кожен варіант має свій сценарій використання.

Як працюють автопоїлки

Вакуумна або сифонна

Резервуар заповнюють, щільно з'єднують з опорною частиною й перевертають. Коли птах відпиває з миски, у бак потрапляє повітря, і нова порція води надходить сама. Електрика й водогін для такої схеми не потрібні.

Перевага вакуумної поїлки -- автономність. Її можна поставити там, де немає водогону: у брудері, сезонному вигулі, голубятні чи клітці. Недолік полягає в обмеженому запасі води. Бачок доведеться знімати, наповнювати й повертати на місце.

Такі системи зручні для невеликого стада й молодняку. Прозора або напівпрозора колба дає змогу побачити залишок води, а гладкі стінки швидко миються. Для брудера обирають низьку миску з невеликими секціями: пташенята мають діставати воду, а не ступати в резервуар лапами.

Дзвінкова напувалка

Поїлка типу дзвін працює від водогону або бака, піднятого для створення певного тиску. Птах відпиває воду, її рівень падає, клапан відкривається, і нова вода надходить у лоток. Потік перекривається сам, коли жолоб заповнюється. Електрика не потрібна, але треба стабільний тиск води та герметичне з'єднання.

Така схема добре працює для постійного утримання великого поголів'я. Вода оновлюється по мірі потреби з водогону. Дзвінок можна підвісити на шнурі або тросі або поставити на підлогу. Висоту міняють по мірі росту птиці, щоб край миски залишався на рівні спини птаха.

Діаметр чаші визначає, скільки птахів зможуть пити одночасно. Для дорослих курей і бройлерів зазвичай орієнтуються на 60-80 голів на одну поїлку, для гусей менше. Діаметр дзвона може зазвичай від 29 до 48 см. 

Резервуарні напувалки

Переносні поїлки з бачком поєднують великий запас води і зручне наповнення згори. Подача води йде за сифонним або поплавцевим механізмом. Конструкцію знімають із ніжок, переносять до крана, спорожнюють і промивають. А ще краще наповнювати зі шланга або наливати у поїлку воду з відра, відкривши кришку. Напувалка підійде для невеликого стада, для сезонного вигулу, або якщо поїлку треба переставляти час від часу.

Важливий нюанс -- вага повного резервуара. Ємність на 10-18 літрів ще можна зручно переносити, а 40-50 літрів уже потребують міцної опори й вільного підходу. Для великого стада одна велика поїлка зручна лише тоді, коли її легко наповнити й помити. Іноді дві менші дають більш рівномірний доступ до води та краще себе показують у змішаному стаді.

Об'єм резервуарних та сифонних поїлок

Питома витрата води залежить від температури повітря, віку та виду птиці, раціону годування й часу відсутності господаря. Спочатку перевіряйте резервуар щодня, щоб зрозуміти, як часто треба обслуговувати.

Перед використанням перевірте якість води. Якщо вона жорстка або має помітний запах, спочатку з'ясуйте, чи підходить вона для птиці. У резервуарі не повинно бути осаду, водоростей або залишків корму. Для мінералізації води або профілактики захворювань користуйтеся засобами, що призначені для тварин.

Літом резервуар краще тримати в тіні. На сонці вода швидше нагрівається, а в мисці з'являється наліт. Якщо пташник відвідується рідко, збільште запас води, але не ставте надмірно велику ємність там, де її важко підняти та помити. 

Перед першим використанням зберіть поїлку без птиці й кілька разів проведіть тестове наповнення. Переконайтеся, що вода не витікає через з'єднання, а після перекриття потоку вода не подається. Така коротка перевірка заощадить Вам час на пошук причини течі.

Поголів'я, вік і вид птиці

Курчата, перепела й дрібна птиця

Для перших днів життя треба низький бортик, мілка вода й кілька невеликі відсіки поїння. Рівна основа на рівній підлозі не дає легкій поїлці перекидатися, коли пташенята штовхають її лапами. Для голубів корисна обмежена зона напування: птахи підходять по черзі, а резервуар залишається закритим від пір'я та підстилки.

Не варто одразу ставити велику миску. Якщо край занадто високий, слабші пташенята не дістануть води, а якщо лоток глибокий, молодняк може намокати. Через день після встановлення поїлки подивіться, де фактично тримається рівень, і перевірте, чи немає мокрої підстилки під краєм.

Курки-несучки та бройлери

Активним курам потрібна миска, до якої легко підійти з будь-боку. Якщо поїлка одна, біля неї часто збирається черга, і менш впевнені птахи п'ють рідше. Для ряду кліток або вільного курятника дзвінкову систему розраховують на 60-80 дорослих голів, додаючи запас за щільності посадки. Чим ширша чаша, тим більше дзьобів зможуть одночасно діставатися води.

Для бройлерів важлива стійкість, швидкий молодняк активно штовхаєтьсябіля миски. Підлогова конструкція з розставленими опорами або баластним відсіком витримує таке навантаження краще, ніж висока легка напувалка. Висоту поступово піднімають.

Качки й гуси

Качки й гуси п'ють більше курей і частіше обливають воду навколо. Їм потрібна широка миска, високі бортики й міцна основа. Низький лоток зручний для першого доступу, але глибока чаша тримає бризки всередині. Після кожного забруднення воду зливають, миску промивають і знову підпускають птицю, інакше пір'я, корм і підстилка швидко зіпсують воду.

Якщо гуси або качки вільно ходять по вологому вигулу, під ножками потрібно покласти міцну основу. Легку поїлку на тонких ніжках може перекинути птиця або вітер у відкритому загоні. Для таких умов краще підходить важка конструкція з широким контуром опор або напувалка із баластом.

Індики

Індикам потрібні простір і рівний доступ. Велика птиця штовхає сусідів, тому вузька чаша спияє створенню натовпу індиків. Для дорослого поголів'я обирають широкий дзвінок із високим бортом або резервуарну систему на надійних опорах. Висоту лотка підганяють так, щоб голова птаха опускалася природно, без різкого підняття шиї.

Одна поїлка може обслуговувати до 90 дорослих індиків, але це орієнтир, а не догма. Якщо птахи щільно сидять у ряді або серед них є молодняк, краще поставити дві менші напувалки. Так вода залишається доступною всім.

Встановлення, опори й стійкість

Спосіб встановлення впливає на чистоту води не менше, ніж об'єм. Напільна поїлка проста: її легко поставити, зняти й промити. Підвісна дзвінкова система віддаляє резервуар від підстилки, а миску можна підняти після росту молодняку. Для кліток і довгих рядів зручніший стаціонарний монтаж на кронштейнах або тросі.

Баластний відсік у нижній частині дзвінка додає стійкості. Його завантажують піском або водою згідно з інструкцією до конкретної конструкції. Завантажена основа не перекидається, коли півні б'є по ковпаку або кілька птахів одночасно тиснуться до миски. Якщо баластний відсік відсутній, перевіряють ширину ніжок і масу резервуара.

Ручка спрощує перенесення резервуара, але не замінює стійку посадку. При виборі дивіться, чи можна зняти бачок однією рукою, чи не доводиться витягати поїлку з-під птиці, чи залишається вільний простір для рук під час наповнення. Для великих ємностей корисна широка ручка, яка не врізається в долоню під час перенесення.

Нижнє наповнення зручне, коли резервуар залишається на місці. Вода подається через клапан у донній частині, тому бачок не треба піднімати чи перевертати. Такий пристрій зручний для постійної точки, але перед маневруванням канал потрібно закрити. Якщо пробка зношена або сипле, вода буде втрачатися навіть тоді, коли поїлка стоїть без птахів.

Матеріал, наповнення й догляд

Пластик

Легкий пластик зручний для щоденного переміщення, брудера й сезонного вигулу. Гладкі стінки швидко очищаються, а напівпрозора колба показує рівень води без відкривання. Для вуличного використання потрібен матеріал, стійкий до сонця й перепаду температур: звичайний пластик на відкритому вигулі швидше жовтіє й стає крихким.

Перед наповненням огляньте кришку, шийку резервуара й место з'єднання з мискою. Тісний прилягання без перекосу запобігає підтіканням. Після миття всі деталі повинні повністю висохнути, перш ніж резервуар знову перевернуть: залишки води в каналі змішуються з новою порцією й переносять наліт у миску.

Оцинкований метал і змішані конструкції

Металевий бачок або оцинковані опори витримують часте користування й менше деформуються під вагою води. Такі поїлки важчі, тому їх краще залишати на постійному місці. У вологому курятнику регулярно перевіряють краї, зварні шви й покриття: пошкодження потрібно усунути, поки воно не збільшується.

Змішана конструкція з пластиковим резервуаром і металевими ніжками поєднує обидві переваги: бачок легко зняти для миття, а опори тримають його стабільно. Перевіряйте, чи щільно сидять з'єднання, чи не люфтує кріплення й чи можна швидко зняти миску без інструментів.

Наповнення й очищення

Кришку зверху зручно відкривати, коли треба швидко доливати воду. Вона ж захищає запас від комах і великих уламків підстилки. У великих бачків корисний широкий отвір, через який проходить рука або щітка. Якщо кришка відкривається тільки після повного зняття резервуара, обслуговування займає більше часу.

Зливна пробка скорочує роботу: воду можна спорожнити, не піднімаючи важку ємність. Перед миттям розбирають миску, резервуар, поплавець або сифонну трубку, а потім промивають кожну деталь. Накип змивають м'яким засобом, придатним для контакту з водою. Абразивні губки залишають подряпини, у яких швидше тримається наліт.

Огляд роблять щодня, навіть якщо резервуар ще повний. Під мискою не повинна мокнути підстилка, а клапан -- сичати чи постійно підпускати воду. Раз на кілька днів поїлку повністю промивають, у спеку -- частіше. Якщо вода придатна для додавання вітамінів або ліків через водогінну лінію, спочатку перевіряють сумісність деталей і додержуються інструкції до препарату.

Ключові переваги для власника птиці

Чистіша вода

Закритий резервуар захищає запас від пір'я, підстилки, комах і частин корму. Відкрита миска все одно потребує миття, але її простіше повністю промити, ніж великий бак. Для дзвінка важливо, щоб надлишок води зливався вздовж конуса, а не залишав калюжу навколо основи.

Рівний доступ без постійного доливання

Поплавцевий або вакуумний механізм підтримує запас сам. Господареві залишається перевірити тиск, наповнити резервуар і переконатися, що птахи п'ють. Для великого поголів'я це зменшує кількість ранкових і вечірніх обходів, особливо коли птиця тримається в кількох приміщеннях.

Менше розливів і мокрої підстилки

Розлив зазвичай з'являється через неправильну висоту, слабкий напір, зношений клапан або низький бортик. Піднята миска далі від підстилки, а широка чаша утримує бризки. Якщо під поїлкою щоранку сира зона, спочатку перевіряють механізм, а вже потім збільшують об'єм резервуара.

Зручне наповнення й перестановка

Ручка, широкий отвір і нижній клапан скорочують час на обслуговування. Переносну поїлку легко винести в загін на літо, а після завершення сезону -- назад у курятник. Для важких моделей корисна можливість зняти бачок окремо від опор: тоді миття проходить без підйому всієї конструкції.

Можливість дозування через лінію

Дзвінкові системи, підключені до водогону, іноді використовують для подачі розчинених добавок через спеціальний дозатор. Це працює лише за сумісності клапана, шланга та препарату. Перед запуском перевіряють, чи не залишається засіб у трубці після курсу, і промивають лінію чистою водою.

Як обрати автопоїлку для свого стада

Курчата й молодняк

Для брудера обирайте низьку миску з дрібним доступом, легку переносну конструкцію й резервуар 1,5-3 літри. Поставте кілька точок, щоб пташенята не чекали черги. Через перші дні перевіряйте воду двічі на добу й одразу змінюйте її, якщо під мискою намокла підстилка. Для росту поступово піднімайте миску або замінюйте її більшою.

Дорослі кури й бройлери

Для невеликої групи підійде резервуар 10-18 літрів, якщо ви можете перевіряти воду щодня. Для постійного ряду кліток або стада від 60-80 голів розглядайте дзвінкову систему з достатнім діаметром корита. Перед покупкою зніміть мірку від одного кута ряду до іншого й залиште місце для підходу з обох боків.

Качки й гуси

Беріть широку миску з високим бортом, міцні опори й резервуар, який легко спорожнити. Не ставте поїлку прямо на вологу землю: під нею має бути щільна площадка або піддон. Для гусей зазвичай потрібно більше точок водопою, ніж для курей тієї ж кількості, бо вони п'ють жадібніше й розбризкують воду.

Індики

Для дорослих індиків потрібна стійка система з широким коритом і можливістю регулювання висоти. Якщо поголів'я тримається щільно, поставте дві миски замість однієї. Перевірте, чи не закриває велика птиця доступ молодшим птахам, і не ставте резервуар у вузькому прохіді.

Голуби

Для голубятні підійде компактна поїлка з закритим резервуаром і вузькою зоною доступу. Птахи п'ють по черзі, тому велика миска не завжди потрібна. Ставте її подалі від гнізд і корму, щоб пір'я й лушпиння не попадали у воду.

Змішане стадо

Якщо в одному приміщенні живуть кури, качки, гуси, індики й молодняк, одна миска рідко задовольняє всіх. Младшим птатам потрібен низький доступ, а дорослим водоплавному птахам -- широка й глибока чаша. Розмістіть кілька точок на різних висотах або виділіть окремий брудер із власним резервуаром.

Поради перед покупкою

1. Порахуйте поголів'я й час огляду. Якщо воду перевіряють лише раз на добу, потрібен більший запас або підключення до водогону. Якщо господар удень буває у пташнику кілька разів, легшу меншу поїлку простіше промити.
2. Визначте тип подачі. Вакуумна схема підходить там, де немає водогону. Дзвінок із поплавцем працює від стабільного напору. Резервуарне відро зручне для перестановки, але потребує ручного наповнення.
3. Зіставте об'єм із вагою. Повний бачок треба підняти, перенести або зручно очистити. Для великих ємностей потрібне стійке місце, інакше поїлку перекине.
4. Перевірте висоту й діаметр миски. Край має бути доступний найменшим птахам, а бортик -- тримати воду всередині. Для гусей і качок потрібен більший запас простору біля миски.
5. Порахуйте точку водопою. Для дорослих курей орієнтуйтеся на 60-80 голів на дзвінок, для гусей беріть менше число й додавайте другу точку за щільності.
6. Звірте спосіб наповнення. Верхній отвір зручний для переносного резервуара, нижній клапан -- для стаціонарної точки. Пробка й сифонна трубка повинні щільно закрити канал.
7. Подбайте про запасні деталі. Заглушка, вставка або поплавець потрібні для швидкого ремонту. Завчасно перевіряють сумісність розмірів і форму з'єднань.
8. Залиште місце для миття. Поїлка має зніматися з опор або бути доступною з усіх боків. Якщо під нею щільно стоїть інше обладнання, щоденний огляд швидко стане незручним.

Перевірка після запуску

Після встановлення наповніть резервуар і спостерігайте за мискою кілька годин. Рівень не повинен постійно підніматися або опускатися, клапан -- сичати, а дно -- давати калюжу. Дайте птахам звикнути до пристрою: постукайте по ковпаку або мисці, щоб показати рух води, і перевірте, чи підходять до неї всі групи поголів'я.

Через добу знову огляньте підстилку, край миски й місце з'єднання. Якщо вода з'являється занадто високо, птахи будуть мокнути лапи. Якщо рівень низький, дзьоб не дістає до нього, а клапан постійно відкривається. Невелику похибку виправляють висотою підвісу, положенням поплавця або натягом пружини згідно з конструкцією.

Найкраща автопоїлка -- та, яка залишає воду чистою, а вам дає змогу швидко її наповнити й промити. Спочатку підберіть пристрій під найменших птахів і найактивнішу групу, потім додайте запас ємності під ваш графік. Так вода буде під рукою, а обслуговування не перетвориться на щоденну важку роботу.

++